Варшава
(Варшаве гыч колтымо)
Тиде мутын вес ыҥже-влак улыт. Варшава (ыҥ-влак) ончал.
Варшава (полякла Warszawa) — Польшын рӱдолаже. Калыкчот: 1 863 056 еҥ (2021 ий).
Ола | |||||
Варшава | |||||
---|---|---|---|---|---|
Warszawa | |||||
|
|||||
52°13′ с. ш. 21°02′ в. д.HGЯO | |||||
Эл | Польша | ||||
Воеводство | Мазовий | ||||
Кӧргӧ шеледымаш | 18 дзельнице (кундем) | ||||
Бурмистр | Рафал Тшасковский | ||||
Эртыш да географий | |||||
Негызлыме | XIII курым | ||||
Ола | 1300 | ||||
Кумдык | 517[1] км² | ||||
Рӱдын кӱкшытшӧ | 103 м | ||||
Шагат ӱштӧ | UTC+1:00[d] да UTC+2:00[d] | ||||
Калыкчот | |||||
Калыкчот | 1 863 056[2] еҥ (2021) | ||||
Чаклык | 3317 еҥ/км² | ||||
Агломераций | 3 100 000 | ||||
Калык-влак | поляк | ||||
Инаныше-влак | католик | ||||
Официал йылме | поляк | ||||
Цифрр идентификатор-влак | |||||
Телефон код | +48 22 | ||||
Почто индекс-влак | 00-001 - 04-999 | ||||
Автомобиль код |
WA, WB, WD, WE, WF, WH, WI, WJ, WK, WN, WT, WU, WW, WX, WY |
||||
um.warszawa.pl (полӓк.)(англ.)(фр.) |
|||||
|
|||||
Медиафайлы на Викискладе |
Эртымгорно
тӧрлаташXIII курым — негызленыт. 1300 ий гыч ола.
Верланыме вер
тӧрлаташОла Висла серыштыже верланен.
Административ шеледымаш
тӧрлаташ
|
Калыкчот
тӧрлаташЛӱмлӧ еҥ-влак
тӧрлаташЛитератур
тӧрлаташ- Медерский Л. А. Варшава / Союз архитекторов СССР. Ленингр. отд-ние. — Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1967. — 72 с. — (Архитектура и строительство городов мира). — 10 000 экз.
- M. Ross (1835). "Cities and Towns: Warsaw". History of Poland. Newcastle: Pattison & Ross.
- Charles Knight, ed. (1866). "Warsaw". Geography. English Cyclopaedia. Vol. 4. London: Bradbury, Evans, & Co. hdl:2027/nyp.33433000064810.
- "Warsaw". Hand-book for Travellers in Russia, Poland, and Finland (2nd ed.). London: John Murray. 1868.
- William Henry Overall, ed. (1870). "Warsaw". Dictionary of Chronology. London: William Tegg. hdl:2027/uc2.ark:/13960/t9m32q949.
- Ruth Kedzie Wood (1912). "Warsaw". Tourist's Russia. New York: Dodd, Mead and Company. OCLC 526774.
- "Warsaw". Russia. Leipzig: Karl Baedeker. 1914. OCLC 1328163.
- Trudy Ring, ed. (1995). "Warsaw". International Dictionary of Historic Places: Northern Europe. Fitzroy Dearborn. p. 781+. ISBN 978-1-136-63944-9.
- Scott Ury, Barricades and Banners: The Revolution of 1905 and the Transformation of Warsaw Jewry. Stanford, Stanford University Press, 2012.
- Barbara Czarniawska (2000). A City Reframed: Managing Warsaw in the 1990s. Harwood. ISBN 978-1-134-43381-0.
- Barbara Czarniawska. (2002) Remembering while forgetting: The role of automorphism in city management in Warsaw. Public Administration Review, 62(2): 163-173.
- Tuna Taşan-Kok (2004). Budapest, Istanbul, and Warsaw: Institutional and Spatial Change. Eburon Uitgeverij. ISBN 978-90-5972-041-1.
- Scott Ury, Barricades and Banners: The Revolution of 1905 and the Transformation of Warsaw Jewry. Stanford, Stanford University Press, 2012.
- Wardzyńska, Maria (2009). Był rok 1939. Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion (in польский). Warszawa: IPN.
- Pia̜tek, Grzegorz (2020). Najlepsze miasto świata: Warszawa w odbudowie 1944-1949 (Wydanie I ed.). Warszawa: Wydawnictwo WAB - Grupa Wydawnicza Foksal. ISBN 978-83-280-3725-0.
Кылвер-влак
тӧрлаташ- Warszawa w Bibliografii historii polskiej
- Warszawa, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XIII: Warmbrun – Worowo, Warszawa 1893, s. 18.
- Warszawa – oficjalny serwis stolicy Polski. Urząd m.st. Warszawy. Тергыме 24 пеледыш 2014.
- WarsawTour – oficjalny portal turystyczny m.st. Warszawy. SCI-ART. Тергыме 24 пеледыш 2014.
- Tematyczne panoramy Warszawy. Важ гыч архивым ыштыме 26 sierpnia 2014. Тергыме 24 пеледыш 2014.
- Warszawikia – Encyklopedia wiki poświęcona miastu Warszawa. Тергыме 15 кылме 2009.
- Warszawa – Ostatnie spojrzenie. Niemieckie fotografie lotnicze sprzed sierpnia 1944. Тергыме 24 пеледыш 2014.
Важ-влак
тӧрлаташ- ↑ Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2017 r. (полӓк.). Główny Urząd Statystyczny (2017-07-19). Важ гыч архивым ыштыме 30 кылме 2017. Тергыме 22 идым 2017.
- ↑ Ludność. Stan i struktura w przekroju terytorialnym. Stan w dniu 30.06.2019 r. (полӓк.). Główny Urząd Statystyczny (2020-02-23). Тергыме 23 пургыж 2020.